МЕТОДИЧНА РОБОТА - скачати PDF
Затверджено до публікації:
методичною радою ТК ДДАЕУ
протокол №9 від 14.04.2015 року
Відповідальна за випуск: Рівна С.А., методист ТК ДДАЕУ
Актуальні питання навчально-виховного процесу: теорія і практика. Методичний збірник. – Дніпропетровськ: 2015. – Матеріали публікуються в авторській редакції.
У збірнику представленні статті та тези доповідей викладачів ТК ДДАЕУ з актуальних питань навчально-виховної роботи у коледжі. Матеріали можуть бути використані викладачами вищих навчальних закладів І, ІІ рівнів акредитації.
ЗМІСТ
ВСТУП ………………………………………………………………………… 4
РОЗДІЛ 1. Компетентнісний підхід в організації освітнього процесу
Рівна С.А.
Професійна діяльність та педагогічна майстерність викладача ………….. 6
Ткаченко В.О.
Проблеми розробки сучасних програмних засобів ІКТ …………………….. 12
РОЗДІЛ 2. Інформаційні технології в освіті
Лебеденко Т.Ю.
Впроваджуємо інформаційні технології у навчальний процес………………. 16
Остропольська М.В.
Інформаційні технології у вищій освіті. «Розумна дошка» ………………….. 21
Гаврюшина В. В.
Використання інформаційних технологій у навчанні іноземної мови ………. 26
Рівна С.А.
Віртуальна лабораторія як засіб інформаційних технологій ………………… 32
РОЗДІЛ 3. Інтерактивні технології навчання у вищій школі
Бабич Н.О.
Інтерактивні технології навчання ………………………………………………. 37
Дружко А.К.
Використання інтерактивних технологій у викладанні біології…………….. 43
Безбородько М.В.
Використання інформаційних технологій у процесі навчання для
економічного напряму підготовки…………………………………………… 47
ВСТУП
Наша праця – формування людини, і це покладає на нас особливу, ні з чим не зрівняну відповідальність.
В. О. Сухомлинський
Закон України «Про Вищу освіту» визначає освітній процес - як інтелектуальну, творчу діяльність у сфері вищої освіти і науки, що провадиться у вищому навчальному закладі через систему науково-методичних і педагогічних заходів та спрямовану на передачу, засвоєння, примноження і використання знань, умінь та інших компетентностей у осіб, які навчаються, а також на формування гармонійно розвиненої особистості.
Складність освітнього процесу полягає у тому, що він, займаючи значне місце у житті людини, не дає відчутного, зримого і конкретного результату відразу по завершенню. Результатом освіти являється поведінка, діяльність, спосіб життя людини у її майбутньому. Кожний хто вибирає професію педагога, бере на себе відповідальність за тих кого він буде вчити і виховувати.
Існує цілий ряд невирішених або недостатньо вирішених проблем, які актуальні для професійної діяльності викладача. Розглянемо деякі з них.
Часто викладачі скаржаться на низьку активність студентів, тобто недостатню інтенсивність і ефективність їх навчальної діяльності. Завдання організації такої діяльності - це завдання педагога, і воно набагато складніше, ніж просто "передача" знань. Мало того, що викладач сам працює на занятті, не менш продуктивно повинні працювати і студенти. Прагнути потрібно не епізодичної активності навчання на деяких заняттях і з деяких дисциплін (предметів), а створення цілісної системи навчання, системи всіх методик, при яких студент не зможе бути неактивним в принципі.
Існуючий пояснювально-ілюстративний характер навчання фактично виключає з роботи студентів їх мислення (студенти "розучуються думати") та перебільшує роль сприйняття і спостереження. У коледжі потрібно, звичайно ж, пояснювати і ілюструвати, але все це повинно бути підпорядковане одній меті: розумінню і засвоєнню студентами змісту дисциплін і предметів, що вивчаються, а не спрощеному викладу і барвистому опису. А.Дістервег, у свій час, зазначав, що поганий учитель подає істину, гарний – вчить її знаходити.
Відсутність творчості, пошуку в роботі студентів приводить до переважного завантаження пам'яті, а не мислення. Студент, звичайно ж, може зазубрити матеріал, а потім здати його, повторивши все заучене слово в слово, але після такого навчання у людини може нічого не залишитися. Такі знання неміцні, недовговічні, їх не можна застосувати на практиці. У майбутній професійній діяльності методи заучування і точного відтворення інформації з пам'яті ("зубріння") не потрібні. Студент залишається не підготовленим до тих форм роботи, які зустрінуться у його професійній діяльності - вміння знаходити потрібну інформацію для прийняття виробничого рішення, вміння знаходити самостійне творче рішення у складних ситуаціях.
Таким чином, при традиційному навчанні спостерігається розрив між тими вимогами, які пред'являються до людини в процесі навчання, і тими, які пред'являються у реальній професійній діяльності. Тому навчання слід орієнтувати на роботу мислення студентів. Тоді і запам'ятовування буде здійснюватися мимоволі і міцно, а збереження переробленого матеріалу - багато надійніше, і відтворення його - більш упевнене, зорієнтоване на практику. У цьому випадку навчання буде носити дійсно розвиваючий характер, тобто формувати прийоми і способи діяльності та тип мислення, вести до засвоєння знань і, нарешті, до зміни внутрішнього світу студента.
.........................